Гідроксипропілметилцелюлозаз в'язкістю 100 000 зазвичай достатньо для шпаклівки, тоді як будівельний розчин має відносно вищі вимоги до в'язкості, тому для кращого використання слід вибрати в'язкість 150 000. Найважливіша функціягідроксипропілметилцелюлоза- це утримання води з подальшим загущенням. Тому в порошкоподібній шпаклівці, якщо досягнуто утримання води, прийнятною є також нижча в'язкість. Загалом, чим вища в'язкість, тим краще утримання води, але коли в'язкість перевищує 100 000, вплив в'язкості на утримання води не є суттєвим.
Гідроксипропілметилцелюлозазазвичай поділяється на такі категорії залежно від в'язкості:
1. Низька в'язкість: целюлоза з в'язкістю 400, в основному використовується для самовирівнювального розчину.
Низька в'язкість, добра плинність, після додавання контролює утримання поверхневої води, просочування води не помітне, усадка невелика, розтріскування зменшене, а також може протистояти седиментації, покращувати плинність та прокачуваність.
2. Середньо-низька в'язкість: целюлоза з в'язкістю 20 000-50 000, використовується переважно для гіпсових виробів та герметиків.
Низька в'язкість, водоутримання, хороші будівельні характеристики, менше додавання води.
3. Середня в'язкість: целюлоза з в'язкістю 75 000-100 000, в основному використовується для шпаклівки внутрішніх та зовнішніх стін.
Помірна в'язкість, добре утримує воду, має хороші конструктивні та зносостійкі властивості
4. Висока в'язкість: 150 000-200 000, в основному використовується для полістирольних частинок, клейового порошку для ізоляційного розчину та склоподібних мікрокульок для ізоляції. Висока в'язкість, висока водоутримувальна здатність, розчин не легко відшаровується, не тече, покращує конструкцію.
Загалом, чим вища в'язкість, тим краще утримує воду. Тому багато клієнтів обирають целюлозу середньої в'язкості (75 000-100 000) замість целюлози середньої та низької в'язкості (20 000-50 000), щоб зменшити кількість доданого матеріалу та таким чином контролювати витрати.
Гідроксипропілметилцелюлоза (ГПМЦ)– це напівсинтетичний полімер, який широко використовується в різних галузях промисловості, включаючи будівництво, фармацевтику та виробництво харчових продуктів. В'язкість ГПМЦ є важливою властивістю, що визначає його ефективність у різних застосуваннях.
На в'язкість ГПМЦ впливають такі фактори, як ступінь заміщення (DS), молекулярна маса та концентрація розчину ГПМЦ. Як правило, зі збільшенням ступеня заміщення та молекулярної маси ГПМЦ зростає і її в'язкість.
ГПМЦ доступний у різних ступенях в'язкості, які зазвичай вимірюються за «молекулярною масою» або «вмістом метоксилових груп». В'язкість ГПМЦ можна змінювати, вибираючи відповідний клас або регулюючи концентрацію розчину ГПМЦ.
У будівництві ГПМЦ з вищою в'язкістю часто використовується для покращення оброблюваності та водоутримання матеріалів на основі цементу. У фармацевтиці в'язкість є важливим фактором у контролі швидкості вивільнення активних інгредієнтів у лікарських препаратах.
Тому розуміння в'язкості гідроксипропілметилцелюлози має вирішальне значення для вибору правильного сорту для конкретних застосувань та забезпечення бажаних експлуатаційних характеристик.
Час публікації: 30 травня 2024 р.